промішувати

промішувати
I -ую, -уєш, недок., проміси́ти, -мішу́, -мі́сиш, док., перех.
Вимішувати до кінця, до готовності.

II -ую, -уєш, недок., проміша́ти, -а́ю, -а́єш, док., перех.
Мішаючи що-небудь, робити однорідним, надавати рівномірної густоти чи складу. Промішувати кашу.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "промішувати" в других словарях:

  • промішувати — 1 дієслово недоконаного виду вимішувати до кінця, до готовності промішувати 2 дієслово недоконаного виду мішаючи, робити однорідним …   Орфографічний словник української мови

  • промішуватися — I ується, недок., проміси/тися, мі/ситься, док. 1) Вимішуватися до кінця, до готовності. 2) тільки недок. Пас. до промішувати I. II ується, недок., проміша/тися, а/ється, док. 1) Ставати однорідним при промішуванні (див. промішува …   Український тлумачний словник

  • промішування — I я, с. Дія за знач. промішувати I. II я, с. Дія за знач. промішувати II …   Український тлумачний словник

  • промісити — див. промішувати I …   Український тлумачний словник

  • промішати — див. промішувати II …   Український тлумачний словник

  • місити — (розминати якусь густу в язку масу, змішуючи, перемішуючи її), розмішувати, розмісити; замішувати, замісити (щось сипке з водою / якоюсь іншою рідиною); промішувати, промісити (до кінця, до готовости); вимішувати, вимісити (про тісто, глину тощо… …   Словник синонімів української мови

  • мішати — I (за допомогою копистки, ложки тощо перегортати, збовтувати, перемішувати щось), перемішувати, перемішати; колотити (що н. рідке); промішувати, промішати (робити щось однорідним, надавати рівномірної густоти / складу) II див. змішувати 1) …   Словник синонімів української мови

  • про... — Префікс, що вживається для творення слів з новим різним значенням. Слова ці, в більшості, мають те саме звучання і значення що й в українській літературній мові, і відрізняються тільки наголосом, напр.: проахати, пробавити, пробачити, пробачливий …   Словник лемківскої говірки

  • розкидати — I розк идати див. розкидати I. II розкид ати а/ю, а/єш, недок., розки/дати, аю, аєш, док., перех. 1) Кидати в різні боки які небудь предмети, порушуючи порядок їх первісного розташування. || на (по) чому. Кидати, розсипати що небудь по якійсь… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»